...

...

понедельник, 29 мая 2017 г.

Мережева демократія


29 травня 2017 р.

 
 Великий галас зчинився щодо обмеження доступу українських користувачів до російських соцмереж "Вконтатє" та "Однокласнікі". Маю свої "п’ять копійок" до того докинути. Тут досить складне питання і, відверто кажучи, неоднозначне ставлення.
 
   Так, дійсно, з одного боку ці соцмережі таки є інструментом московських розвідувальних структур (як державних, так і будь-чиїх).

Враховуючи, що між Росією та Україною точиться війна, то українські користувачі соцмереж мали б самі якось вирішити питання, на чиєму вони боці змагаються. Нажаль, цього не трапилось (у широкому загалі), то ж наші патріоти продовжують наповнювати своєю присутністю та контентом ворожі соцмережі (дарма, що вони там "за Україну" – мережевому бізнесові то байдуже – прибуток від реклами не пахне). Це, зокрема щодо т.з. "диванних" патріотів.

 Більше у тих соцмережах всякого планктону, користі від якого нашій спільноті ніякої, а більше від них смердовиння. То як вам так вже важливі ті москальсько-жидівські соцмережі – чухайте до рашки, та й сидіть у них донесхочу, аж до поки вас російські "органи" насправді не посадять за якесь "провокативне" глупство.
Але.

  Але є другий бік цієї проблеми. Якесь велике цабе, - курва його мати, - вирішило додати обмежень нашої свободи у віртуальному світі. Я наголошую – у віртуальному! Це, шановні пани-добродії, якийсь… виклик нам, чи може відвертий нахуй посил?

   Шо там за гавкіт котячий про піратський контент? Гей, то така гра світового грошовитого жидівства – ті піратські контенти. Контент він і є контент. А піратський він чи ще який – то вже всьо суб'єктивне. Пішов по мережі – він вже спільній. А як ні – то й ні: тримай його при собі в шухляді. А до Інтернету не лізь – тут інший світ та інші правила життя.

   Взагалі-то – дисциплінарна цивілізація і в реалі зайобує заборонами та обмеження, а коли вони (великі цабе) ще й до нашого віртуального світу лізуть знов таки нас зайобувати… Ну це вже вобще! І рука сама тягнеться до зброї. Таки накличуть вони глобальну дефрагментацію із зачистками. Вже, мабуть, скоро.
 Але.

   Але є й третя сторона (а скільки їх взагалі – ХЗ). Вся така з себе технічно просунута Українська спільнота – куди не кинь, або в програміста влучиш, або в IT-шника – не спромоглась створити власну глобальну соцмережу (хоч би яку кострубатеньку). Це – ганьба. Все чекаємо, коли нам то америкоси, або жиди чи москалі подадуть. Одні подадуть, інші – відберуть. Вони так розважаються.

 Ну добре, якщо не можна було створити її з дата-центром в Україні (хоча й не розумію, чому?), то можна було б в Канаді, чи в Аргентині. А ще ж є хмарні технології… Нє, не чули? Ну то тепер юзайте FB і не скигліть.
 

Сундук хабара Designed by Шаблоны для Blogger